Село засноване наприкінці 1787 року кріпаками, переведеними поміщиком Іваненковим зі слободи Озеряне, нині Бобровицький район Чернігівської області.
На території нинішньої Запорізької області Іваненко у 1787 році скупив у різних поміщиків 36190 десятин землі колишніх рангових дач із селами, що знаходилися на території цих дач.
1804 року перейменовано у Благовіщенку, 1831 року, як центральний маєток Іваненка, було переведено в розряд містечок.Станом на 1886 рік в містечку Балківської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії мешкало 1457 осіб, налічувалось 257 дворів, існували православна церква, земська станція, 3 лавки, відбувалось 3 щорічних ярмарки: 25 березня, 6 серпня та на день Вознесіння Господня, базар[2]. За 7 верст — цегельний завод.
Економіка індивідуальних господарств була досить низькою. Бідняки наймались до багача Мастепанова на збір огірків (15 коп./день). Населення зростала, а землі було мало і поміщик вирішив організувати переселення на Херсонщину (с. Вели́ка Благові́щенка Горностаївської селищної громади Каховського району), даючи безкоштовно 4 десятини землі. 1902 року побудована лікарня у пам’ять померлого сина поміщика, Андрія. 1906 — школа, яка була передана в земство.Село першим у районі почало колективізацію: створено 4 колгоспи. Спеціалізація сільського господарства — овоче-молочна.
1933-1935 було побудовано Благовіщенську зрошувальну насосну станцію.
700 жителів — учасники Німецько-радянської війни, 251 з них нагороджений, 317 — загинули. Період окупації: 13 вересня 1941 року — 2 листопада 1943 року.
За період окупації спалили школу, сільську Раду, склади хлібоприймального пункту, 36 жилих будівель.
Розстріляно 42 мирні жителі, на каторжні роботи відправлено 238 жителів.
У боях за звільнення села загинуло 373 чоловіка. Поховані на братському кладовищі.
У звільнення села брали участь 183-й Гвардійський стрілецький полк 59-ї Гвардійської стрілецької дивізії (командир — підполковник Андрюшенко Тимофій Федорович) та 189-ий Гвардійський стрілецький полк 61-ї Гвардійської дивізії (майоркомандир — Лімов Василь Семенович).
1967 господарство було відзначене Дипломом учасника Виставки Досягнень Народного господарства СРСР.
1971 році радгосп ім. Леніна нагороджений орденом «Трудового Червоного Прапора».
Побудовано будинок культури на 416 місць, середню школу на 520 місць, реконструйовано пам’ятник Леніну і братське кладовище; хлібоприймальний пункт; риболовецька ділянка радгоспу «ПРИБОЙ».
